ВЗУТТЯ ВІД А ДО Я
ВЗУТТЯ ФЕТИШ
«Немає більш нещасного створіння під сонцем, ніж фетишист, який бажає її туфельку, а йому доводиться платити за цілу жінку»
Foot fetish – потяг до ступнів, пальців ніг та предметів взуття. Найбільш відомими представниками такого роду фетишизму вважаються Джакомо Казанова, Йоганн Вольфганг Гете, Елвіс Преслі, Рікі Мартін, Енріке Іглесіас, Квентін Тарантіно, Брітні Спірс.
Письменник Ретіф де Бретон (1734-1806) виявляє нам найраніший з відомих прикладів взуттєвого фетишизму. У своєму романі він описує туфлі своєї коханої Колетти, які стали втіленням її самої: «Захоплений бурхливою пристрастю до Колетти, я уявляв, що бачу і відчуваю її в тілі, пестячи туфлі, які вона одягала ... Це дивна, шалена насолода начебто – як мені підібрати слова? – ніби вело мене до самої Колети». Туфлі стають привабливим талісманом, і коли чоловік бачить їх, у нього перехоплює подих, особливо в ті періоди історії, коли жінки старанно приховували ніжки під одягом.
У книзі «Фетиш: мода, секс і влада» доктор наук Валері Стріп пише наступне: «Фетиш – це сюжет, який лише прикидається річчю. Іншими словами, він не взуття чи корсет, а «історії», де ці предмети – учасники сексуальних фантазій. Грань, що відокремлює фантазії від розробок дизайнерів така тонка, що її часом і не розрізниш».
Валері Стріп першою зробила відносини моди та фетишизму об'єктом наукового дослідження. Давайте ж наслідуємо її приклад і вивчимо питання взуття фетиша більш докладно.
Всім відомо, що чоловічий фетиш – панчохи, взуття та витончена спідня білизна. Оскільки останнє не є темою цієї статті, ми не загострюватимемо на ньому увагу, а ось два перші розглянемо більш уважно.Щоб не розтікатися думкою по дереву, об'єднаємо їх в одне ціле, подібно до дизайнера Gianmarco Lorenzi, який створив ось такі туфлі-панчохи. А також чоботи-панчохи, що не менш підходять для ролі фетиша. Тим більше, що дідусь Фрейд свого часу стверджував, що панчохи – ідеальний об'єкт для фетишу.
Туфлі також фетиш. Можна нескінченно довго дивитися на вогонь, воду, що біжить, і …на полиці у великому взуттєвому магазині. Або переглядати каталоги взуття.
За даними, наданими агентством Reuters, в середньому, кожна американка має 19 пар взуття, з яких постійно носить п'ять. Дослідження також з'ясувало, що близько 50% жінок приховують придбання чергової пари взуття від свого партнера. Несподівано, чи не так? :-))
Дизайнер Вів'єн Вествуд наприкінці 70-х створила епатажну колекцію взуття фетишу Bondage Collection, звернувшись до садомазохістського андеграунду. Для створення взуття, яке шокувало доброчесних британців, дизайнер використала леопардові шкури, шкіру, пряжки та ремені.
Взуття фетиш найчастіше асоціюється з туфлями на височенній шпильці, або ботфортами, або чоботами-панчохами з лакової шкіри, призначеними для створення образу «пані» в іграх для дорослих, але за великим рахунком взуття фетиш у кожного своє. Хтось божеволіє від балеток, а хтось купує чергову пару «Доктор Мартенс». Хтось не зводить очей з нових черевиків, а хтось – з розношеної пари, якій місце у сміттєвому баку.
Американка Гвен Мерфі (Gwen Murpfy), наприклад, створює скульптури зі старого взуття і дарує їм нове життя, перетворюючи взуття на витвори мистецтва, кожне з яких має власний характер та індивідуальність. Дизайнер доповнює взуття глиняними обличчями, повністю розкриваючи сутність кожної пари, яка ще й має ім'я! Ось, познайомтеся, колишні оксфорди Едгар та Ервін, а кокетливі червоні черевички – Стелла.
Колекція Гвен Мерфі називається "Взуття фетиш" не просто так. «Я вважаю, що туфлі – це фетиш, оскільки вони мають силу захищати нас і переносити з місця на місце», - каже художниця.
Крістіан Лубутін у свою чергу на виставці Fetish представив колекцію взуття, яке "не можна носити, але можна розглядати як фетиш". Дизайнер, чиє взуття зводить з розуму половину людства, говорить про себе так: «У всьому, що стосується мого взуття, я фетишист. У мене існують дві категорії носіння туфель. Перша: абсолютно нові туфлі використовуються до того, як з'явилася перша подряпина. Друге – взуття з подряпинами. Першу категорію я люблю. Я дивлюсь на свої ноги, дуже обережно ходжу. Я дуже не хочу, щоб взуття з першої категорії переходило до другої. Коли це відбувається, я все одно його люблю, ношу, але воно більше не є фетишем».
Взуття як фетиш, як предмет колекціонування, як предмет мистецтва та плід творчих мук дизайнера має бути гідно представлене глядачеві та потенційному покупцю. Працюючи над дизайном інтер'єру взуттєвого бутика Stuart Weitzman у Римі, архітектор Фабіо Новембре (Fabio Novembre) керувався саме такою концепцією. Його проект адресований жінкам, подібним до Кері Бредшоу, або Імельді Маркос, або Ганні Делло Руссо, що має 4000 пар туфель.
Чи багато це чи мало? А скільки пар взуття у вас? І яка з них є фетишем?